Бібліотека Educ.com.ua поповнилась новою цікавою і повчальною казкою для діточок. Приємного читання!
Всьому свій час: білоруська народна казка
Жив у нашому селі піп-батюшка. Жадібний-прежадібний. Все думав, де б на чому заробити. Ось прийшла пора збирати врожай, хліб жати. Землі багато, самому не впоратися. Найняв він трьох наймитів. Трохи світло садить господар наймитів снідати. Наймити їдять, піп так думає: — Це що ж виходить, зараз поїдять, а в обід знову їх годуй. І щось негаразд виходить: сюди з поля прийдуть — скільки часу роботи вкрадуть! У поле обід везти — ганяти коней шкода. Нехай вже краще разом і пообідають.
І велів попаді подавати обід. Батракам що! Напряглися і з’їли. А піп ще надумав: — Раз так, нехай заодно і повечеряють.
Поставили вечерю на стіл. Наймити вже і їсти не можуть. — І то добре! — господар радіє. — Цю вечерю завтра зранку подамо. Зате їм тепер працювати без відпочинку весь день аж до ночі.
А наймити розсудили інакше. Зметикували, що до чого. Повечеряли — не повечеряли, що відвалилися від столу.
— Спасибі, отче, за хліб-сіль, — кажуть. — На сите черево добре спиться.
Один роззувається, інший на лавку рядно стелить, третій на підлогу кожушок кинув.
— Ви що ж робите?!
— Як що? Спати збираємося.
— Який сон після сніданку?
— Так адже ми повечеряли. А після вечері спати належить.
Попу і сказати нічого. Сам себе перехитрив, сам і розплачуйся.